- бильця
- qorqulıq
Українсько-турецький словник. 2009.
бильця
Look at other dictionaries:
бильця — лець, мн. (одн. би/льце, я, с.). Невисока огорожа по краях сходів, балкона, містка, трибуни і т. ін.; поручні. || Бічні опори крісла, канапи; спинка стільця, ліжка. || Бокові обводи колиски. || Планка, валок рами у бороні та в інших знаряддях… … Український тлумачний словник
бильця — оздоблення меблів, перегородки … Лемківський Словничок
кавалет — бильця (залізного ліжка) [I] … Толковый украинский словарь
держачка — и, ж., зах. Поруччя, бильця … Український тлумачний словник
підлокітник — а, ч. Поруччя, бильця крісла, на які, сидячи, спираються ліктями … Український тлумачний словник
поренчата — ча/т, мн., діал. Поручні, бильця … Український тлумачний словник
поручні — ів, мн. (одн. по/ручень, чня, ч.). Невисока огорожа, перев. по краях містка, балкона, бильця на східцях будинку, вагона і т. ін. || Бічні опори крісла, канапи і т. ін … Український тлумачний словник
поренчата — множинний іменник поручні, бильця діал … Орфографічний словник української мови
швайка — кы, ж. Пт. 1. Клиноподібна частина веретена. Веретено все ся складат з швайкы або бильця и кружильця. 2. Товсте шило … Словник лемківскої говірки
